За інформацією: Суспільне Чернівці.
«Соколине око». З сайту Вижницького нацпарку
За останні кілька років кількість відвідувачів Вижницького нацпарку зростає орієнтовно на 20% щороку, розповідає заступник директора з наукової роботи парку Віталій Стратій. Від початку року мали орієнтовно шість тисяч відвідувачів – це, крім місцевих, які були на маршрутах безкоштовно, та пільгових категорій. Водночас за весь минулий рік було понад 10600 туристів.
За словами Стратія, найбільший попит наразі має маршрут на гору Стіжок до музею під відкритим небом «Вартові Недеї». Крім цього, туристи також часто обирають маршрути на Кінашку та до урочища Лужки.
«Особливістю території національного парку, крім лісів, є велика кількість скельних утворень різної форми. Вони дуже приваблюють туристів. Люди часто обирають маршрут до Протятого Каміння та Соколиного Ока – Мекки буковинського туризму».
Соколине око. ukrainaincognita
За словами Віталія Стратія, популярність маршруту на Кінашку пояснюється панорамними краєвидами, які відкриваються з вершини. Крім цього, дорогою туристи можуть побачити Лекеченські скелі та територію одного з найстаріших нафтових родовищ краю, яке існувало ще до створення національного природного парку.
В урочищі Лужки туристів приваблюють не лише мінеральне джерело, а й велика кількість природних об’єктів — скелі, ущелини, водоспади та пороги на річці. Останніми роками змінюються уподобання туристів, каже Стратій.
«Якщо раніше популярністю користувалися багатоденні походи з наметами, то зараз відвідувачі частіше обирають маршрути, до яких можна підʼїхати машиною або ж які можна пройти за день і водночас побачити якомога більше природних локацій».
Водночас, за словами Стратія, дедалі більшою популярністю користується сімейний відпочинок. Через це у рекреаційних зонах парку облаштовують дитячі та спортивні майданчики, а також місця для відпочинку. Парк приймає й дитячі табори, співпрацює з громадськими та благодійними організаціями. Гроші за відвідування парку чи екскурсії спрямовують на облаштування – це невелика частка, каже Віталій Стратій.
Оглядовий майданчик, бінокуляр і нова інфраструктура: як облаштовують Стіжок
Упродовж останніх двох-трьох років поступово облаштовують маршрут на гору Стіжок. Там встановили інформаційні стенди про дохристиянську історію краю, давні спостереження за сонцем і скельні написи, а також продовжують розвивати туристичну інфраструктуру. За словами Віталія Стратія, це допомогло збільшити кількість відвідувачів.
До кінця року на маршруті планують завершити будівництво оглядового майданчика. На виконання робіт Берегометська громада виділила понад 170 тисяч гривень, ще орієнтовно 30 тисяч гривень спрямував парк на проєктно-кошторисну документацію.
«Оглядовий майданчик буде обладнаний бінокуляром, який громада отримала раніше у межах проєкту й передасть парку. Роботи в гірській місцевості складніші через доставлення матеріалів, але намагатимемося завершити їх якнайшвидше».
За словами Стратія, на вершині Стіжка не облаштовуватимуть зону відпочинку – не хочуть, аби через відпочинкову зону там додавалося сміття. Натомість місця для пікніків планують облаштувати на поляні «Ріжа» біля підніжжя гори.
Із вершини Стіжка відкривається панорама передгірної частини Чернівецької області — за сприятливої погоди можна побачити Чернівці та гору Цецино. Після встановлення бінокуляра відвідувачі також зможуть детальніше роздивитися населені пункти й річки, а з однієї з точок маршруту – масив Піп Іван та обсерваторію.
Вид на гору Великий Стіжок. Фото: Вижницький національний парк
Маршрут «Кам’яне кільце парку»
- Протяжність: 12 кілометрів
- Тривалість: орієнтовно вісім годин
Маршрут починається на перевалі Німчич — одному з найбільш відомих туристичних місць Буковини, йдеться на сайті нацпарку. Звідси відкривається панорама на долину річки Черемош та Буковинські Карпати, а також облаштовані оглядові майданчики. Далі стежка веде на гору Просічка — найвищу точку маршруту, звідки можна побачити урочище Лужки, річку Виженку та хребет Баньків. Також маршрут проходить через пам’ятку природи «Протяте каміння» зі скельною аркою «Соколине око». Вона утворилася природним шляхом. Її висота сягає майже 40 метрів.
Завершується маршрут в урочищі Лужки, де облаштований рекреаційний пункт для відпочинку. Поруч розташовані водоспади, Біла і Чорна скелі та джерело «Лужки», яке вважають одним із трьох у Європі з таким рідкісним хімічним складом води, що вона зберігає свої властивості лише кілька годин після виходу на поверхню, інформують на сайті нацпарку.
«Протяте каміння». З сайту Вижницького нацпарку
Маршрут «Мальовничі краєвиди Кінашки»
- Протяжність: 7 кілометрів
- Тривалість: орієнтовно п’ять годин
Маршрут починається на хуторі Лекечі поблизу села Лопушна. Дорогою туристи проходять повз монастир святої мучениці Ірини та Лекеченські скелі, де часто тренуються скелелази. Від колишньої бурової «Лопушнянська №4» відкривається краєвид на долину річки Лекечі та гору Магура — найвищу вершину Вижницького нацпарку, висота якої становить 1010 метрів.
Далі стежка веде хребтом Смідоватим до гори Кінашка. У ясну погоду звідси можна побачити Путильщину та хребет Чорногора. Наприкінці маршруту туристи виходять до пам’ятки природи «Скелі Кінашки» — 20-метрових пісковикових скель. На сайті нацпарку зауважують, що це місце популярне серед любителів скелелазіння та тих, хто приїжджає сюди за панорамними краєвидами.
гора Кінашка. З сайту Вижницького нацпарку
Маршрут «До печери Довбуша»
- Протяжність: 9,5 кілометра
- Тривалість: орієнтовно шість годин
Маршрут починається у селі Виженка. Дорогою туристи проходять повз церкву святого Іоана Сучавського, збудовану у 1792 році, водоспад Лісківець заввишки 2,6 метра та джерело мінеральної води.
Головною зупинкою маршруту є печера Довбуша. Це природна тріщина у пісковиковій скелі завдовжки 22 метри, з якою пов’язують легенди про опришків. Далі стежка проходить хребтами Верхріччя та Береза, звідки відкриваються краєвиди на долину Черемошу та Івано-Франківську область, а завершується маршрут на перевалі Німчич.
стежка до печери Довбуша. З сайту Вижницького нацпарку
Маршрут «Назарова криниця»
- Протяжність: 9,5 кілометра
- Тривалість: орієнтовно шість годин
Маршрут починається у Вижниці на Вічевому майдані, де у 1918 році відбулося Буковинське віче. Далі туристи можуть відвідати музей-садибу народного артиста України Назарія Яремчука «Смерекова хата», де зберігаються його сценічні костюми, особисті речі, фотографії та сімейні реліквії. Також маршрут проходить повз дерев’яну церкву Святого Димитрія, збудовану у XIX столітті в гуцульському стилі.
Далі стежка веде через буково-дубовий ліс до джерела «Назарова криниця», куди, за переказами, в дитинстві часто приходив Назарій Яремчук, пишуть на сайті нацпарку. Маршрут також проходить через полонину Гуцулове, звідки відкриваються краєвиди на навколишні гори, а завершується — біля джерела мінеральної води.
Музей-садиба Назарія Яремчука «Смерекова хата». З сайту Карпати
Екологічна стежка «Стіжок»
- Протяжність: 4 кілометри
- Тривалість: орієнтовно дві години
Стежка починається на правому березі річки Сірет в урочищі Стіжок, яке вважають візитівкою Берегомета та Вижницького нацпарку, пишуть на сайті.
Із вершини гори Малий Стіжок відкривається панорама на навколишні села та гірські хребти. Поруч розташовані скелі та тектонічна печера Довбуша завдовжки 10 метрів, а на вершині облаштована альтанка для відпочинку.
гора Стіжок. З сайту Вижницького нацпарку
Маршрути нацпарку «Черемоський»
У нацпарку «Черемоський» облаштовані піші, велосипедні та авто-пішохідні маршрути різної складності. Вони проходять через полонини, гірські хребти, водоспади, мінеральні джерела та високогірні села, а на більшості маршрутів встановлені інформаційні стенди й туристичне маркування.
Від Чернівців до стартових точок маршрутів парку — орієнтовно 150 кілометрів автомобілем. Усе залежить від обраного маршруту. Дорога займає орієнтовно три-чотири години.
Для відвідування маршрутів туристам потрібно заздалегідь погодити похід із працівниками парку. На офіційному сайті є контакти адміністрації, за якими можна отримати інформацію про маршрути, домовитися про супровід екскурсовода або уточнити умови відвідування. Частина маршрутів проходить прикордонною територією, тому для їх проходження може знадобитися дозвіл прикордонної служби.
У парку радять вирушати в похід у зручному туристичному взутті, мати запас води, теплий та дощовий одяг, а також враховувати погодні умови. На високогірних маршрутах погода може змінюватися досить швидко.
Хребет Чорний діл. З сайту нацпарку “Черемоський”
Найбільше туристів цікавить «Памір», але через прикордонні обмеження їх стало менше
Цього літа запитів від туристів до нацпарку «Черемоський» менше, ніж було минулими роками в час війни. Наприклад, минулоріч маршрути відвідала понад сотня туристів, цьогоріч — значно менше, розповіла у коментарі Суспільному провідна фахівчиня з рекреації нацпарку Олександра Гарамажора.
«Така тенденція повʼязана з тим, що значна частина території розташована у прикордонній зоні, а нині відвідувачам не видають перепустки, необхідні для організації екскурсій. Запитів цього літа маємо небагато, але люди все одно цікавляться. Ми пояснюємо, що ці перепустки не залежать від парку».
За словами фахівчині, попри обмеження, найбільше охочих потрапити до колишньої радіолокаційної станції «Памір». До початку дії нинішніх правил саме цей маршрут був найбільш популярним серед відвідувачів парку.
«”Памір” завжди був туристичним магнітом і залишається ним досі. Дорогою ми також показуємо інші місця — водоспад Сучавський Гук, перевал Семенчук та інші точки маршруту».
Читати ще
Читати ще
Від гори Томнатик до колиби вівчарів. Національний парк “Черемоський” на Буковині створив віртуальну подорож
Найчастіше до парку приїжджають туристи у межах 30 років — переважно це жінки, хоча є й сімейні пари. Наприклад, торік приїжджала сімʼя, де чоловік-військовий вирішив під час відпустки відпочити у горах, розповідає Олександра Грамажора.
Якщо туристи не знають, який маршрут обрати, у парку насамперед радять піднятися на гору Яровицю — найвищу вершину у Чернівецькій області. Також рекомендують відвідати скельний комплекс «Жупани», водоспад Сикало, полонинське господарство у Перкалабі та історичні кляузиКляуза — гідротехнічна споруда, гребля. Кляузи будували на річках Українських Карпат. Переважно їх використовували для сплавляння лісу — проходження плотів (бокорів) маловодними гірськими річками, йдеться на сайті нацпарку «Черемоський». на річці Сарата. У переліку туристичних маршрутів деякі локації повторюються. Працівники допомагають скласти індивідуальні маршрути.
«Більшість людей приїжджає на один день і хоче побачити максимум. Ми підбираємо маршрут залежно від того, скільки часу вони мають. Якщо за день усе охопити неможливо, пропонуємо залишитися ще на один. Трансфери відбуваються дорогами загального користування, без заїзду на території, де це заборонено».
Для відвідувачів на сайті та сторінках парку в соцмережах опублікували перелік платних послуг — від вхідних квитків до трансферів, місць для кемпінгу та проживання.
село Сарата. З сайту нацпарку “Черемоський”
Маршрут «Стежками вітряних хребтів»
- Протяжність: 34,5 кілометра
- Тривалість: дві доби
Маршрут починається в селі Шепіт, де туристи можуть побачити водоспад Сучавський Гук та дерев’яну Свято-Іллінську церкву 1898 року. Далі стежка веде до перевалу Семенчук і гори Томнатик заввишки 1565 метрів, звідки відкриваються краєвиди на Українські та Румунські Карпати. На вершині збереглися куполи колишньої радіолокаційної станції «Памір», які стали однією з найвідоміших туристичних локацій Буковини, йдеться на сайті нацпарку.
Другий день маршруту проходить через гору Яровиця. Від весни до осені тут цвітуть полонини з альпійською рослинністю, а зі схилів відкриваються панорами Буковинських Карпат. Завершується похід через село Верхній Яловець і перевал Джогуль, звідки можна побачити гірські хребти.
Памір. З сайту нацпарку “Черемоський”
Маршрут «Найстаріші дерева парку “Черемоський”»
- Протяжність: 9,5 кілометра
- Тривалість: одна доба
Маршрут починається на горі Томнатик заввишки 1565 метрів. Тут розташовані білі куполи колишньої радіолокаційної станції «Памір», яка за часів СРСР була секретним військовим об’єктом, а нині стала туристичною локацією. Далі стежка пролягає через урочище «Чорний потік», де туристи проходять старовіковими лісами, які майже не зазнали впливу людини.
Наступною зупинкою є комплексна пам’ятка природи «Білий потік», де на поверхню виходять карстові джерела, а також ростуть червонокнижні рослини. Далі маршрут веде до водоспаду Сикало, назва якого походить від гуцульського слова «сикати» — бризкати. Завершується похід у місці злиття річок Сарата та Перкалаб, звідки бере початок річка Білий Черемош.
Водоспад Сикало. З сайту нацпарку “Черемоський”
Маршрут «Здіймаючись над обрієм»
- Протяжність: 43 кілометри
- Тривалість: дві доби
Маршрут починається в селі Шепіт і проходить вздовж українсько-румунського кордону через Верхній Яловець, гору Яровицю та гору Томнатик. На початку подорожі туристи можуть побачити водоспад Сучавський Гук і дерев’яну Свято-Іллінську церкву, збудовану без жодного цвяха. З вершини Яровиці — найвищої точки Чернівецької області заввишки 1586,9 метра — відкриваються краєвиди на Буковинські Карпати, а неподалік розташовані білі куполи колишньої радіолокаційної станції «Памір».
Туристи проходять повз водоспад Сикало та озеро Гірське Око. Навіть у спекотні дні вода в цьому озері не прогрівається вище 12-14 градусів, адже воно утворилося внаслідок природного зсуву, який перегородив русло гірського потоку, йдеться на сайті нацпарку.
гора Яровиця. З сайту нацпарку “Черемоський”
Маршрут «Дорогою до небес»
- Протяжність: 32 кілометри
- Тривалість: орієнтовно дві доби
Маршрут починається в селі Перкалаба і пролягає через гори Млаковата, Яровиця та Томнатик. Дорогою туристи проходять полонинами, де влітку випасають худобу й де росте чорниця та малина. З вершини Яровиці відкриваються краєвиди на Гринявські гори, долини річок Сарата й Білого Черемошу, а також видно куполи колишньої радіолокаційної станції «Памір» на горі Томнатик.
Другого дня маршрут проходить повз найвисокогірнішу каплицю Буковинських Карпат, старовинну кляузу на річці Сарата, яку колись використовували для сплаву лісу. Завершується похід біля водоспаду.
село Сарата. З сайту нацпарку “Черемоський”
Велосипедний маршрут «Жупани»
- Протяжність: 24 кілометри
- Тривалість: орієнтовно пʼять годин
Маршрут починається у Перкалабському природоохоронному науково-дослідному відділенні, де туристи можуть отримати велосипеди. Дорогою він проходить через водоспад Сикало та греблю-кляузу на річці Сарата. Також маршрут веде до села Сарата — одного з найвіддаленіших і найвисокогірніших сіл Українських Карпат, розташованого на висоті орієнтовно 1100 метрів поблизу кордону з Румунією.
Далі велосипедисти піднімаються до комплексної пам’ятки природи «Жупани» — вапнякової скелі серед гірських лук на висоті майже 1500 метрів. Наприкінці маршруту можна побачити два мінеральні джерела із мінералізованою бромно-хлорно-кальцієвою водою. Маршрут поєднує природні пам’ятки, історичні об’єкти та краєвиди Карпат.
Гребля-кляуза у селі Сарата. З сайту нацпарку “Черемоський”
Маршрут «Полонинські мандри»
- Протяжність: 5,5 кілометра
- Тривалість: орієнтовно чотири години
Стежка має десять зупинок, на яких туристи знайомляться з природою Черемоського нацпарку. Дорогою можна побачити водоспад, відпочити на галявині біля річки Сарата та піднятися до полонин Яровицького хребта, де влітку випасають отари овець.
Окрема частина маршруту присвячена традиційному полонинському господарству. Тут можна дізнатися, як працюють вівчарі, ознайомитися з гуцульськими звичаями та скуштувати місцеві продукти. Завершується маршрут у місці злиття річок Перкалаб і Сарата, де бере початок Білий Черемош.
Полонина на Буковині. З сайту нацпарку “Черемоський”
Які нові маршрути розробляють
У Чернівецькій області наразі розробляють нові маршрути. Про це Суспільному повідомили у Чернівецькій ОВА у відповідь на інформаційний запит.
«Після створення, маркування та перевірки маршрутів за їхнє утримання, оновлення та розчищення відповідають балансоутримувачі. Фінансування відбувається із різних джерел: обласного бюджету, бюджетів нацпарків і громад, а також за підтримки донорів. У середньому розробка, маркування та апробація одного кілометра туристичного маршруту обходиться у десять тисяч гривень», — йдеться у відповіді на запит.
Цього року в області розпочали підготовку до маркування нового маршруту від села Самакова Конятинської громади до колишньої радіолокаційної станції «Памір». До кінця року планують промаркувати відрізок від Самакової до хребта Максимець та встановити інформаційні вказівники. Маршрут буде доступний для пішохідних і велосипедних мандрівок. Торік на ньому відкрили два туристичні притулки — у Самаковій та на хребті Максимець.
Також у Вижницькому нацпарку розробляють новий маршрут на гору Великий Стіжок завдовжки 5,2 кілометра. Він проходитиме карпатськими лісами, а з вершини відкриватимуться краєвиди на Чорногірський хребет, Покутсько-Буковинські Карпати та навколишні гори.
Читати ще
Читати ще
“Буковинські Мальдіви”, яхти й кінні маршрути: які місця цього літа обирають туристи на Буковині
Читати ще
На Буковині розробляють два нові туристичні маршрути: де вони пролягатимуть
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
