Що означає свято Різдва Іоана Хрестителя та чи пов’язане воно з Іваном Купала — пояснення священника з Буковини

За інформацією: Суспільне Чернівці.

Секретар-референт Чернівецько-Буковинської єпархії Православної церкви України Ігор Луцан. Facebook/Ігор Луцан

Проте Луцан наголошує, що з богословської точки зору між ними існує значна відмінність.

"В основі церковного свята лежить історична євангельська подія та прославлення великого пророка Божого. У центрі уваги перебуває особистість святого Іоана, його подвиг аскетичного життя та проповідь покаяння і свідчення про Христа", — каже Луцан.

Священник каже, що купальські обряди, зокрема стрибки через вогонь, пошуки "цвіту папороті" та ворожіння, походять із народних вірувань і не мають нічого спільного з християнським вченям.

"Церква завжди застерігала від подібних практик, оскільки вони відвертають людину від довіри до Бога та спонукають шукати опори в забобонах. Для православного християнина 24 червня – це насамперед день молитви", — каже Луцан.

За словами Луцана, це свято полягає у покаянні, духовному очищенні та наближенні до Христа. Однак купальські традиції мають язичницьке походження і не належать до церковного світогляду.

"Уявлення не мають стосунку до церкви"

"Досить поширеним у народі є твердження, що на свято Івана Купала не можна купатися у водоймах. Це пояснюють тим, що в цей день активізуються "русалки", "водяники" чи інші міфічні істоти, інші пов’язують заборону з різними прикметами та забобонами. Однак потрібно розуміти, що ці уявлення не мають жодного стосунку до вчення церкви та походять із дохристиянських язичницьких вірувань", — каже Луцан.

Священник каже, що у церковному вчені не існує жодної заборони на купання у день Різдва святого Іоана Хрестителя, і пов’язувати день пам’яті його з містичним страхом перед водоймами немає жодних підстав.

"Причина появи таких вірувань полягає в тому, що з часом церковне свято Різдва Іоана в народності почало змішуватися з давніми купальськими обрядами, які існували ще до прийняття християнства. Саме з язичницьких традицій походять легенди про магічну силу води, вогню, трав, про русалок, пошуки "цвіту папороті", ворожіння та інші містичні практики", — говорить Луцан.

Луцан каже, що християнини повинені керуватися не страхом перед міфічними істотами чи прикметами, а вірою в Бога. Адже церква навчає уникати забобонів. В цей християнам потрібно дбати про духовне очищення, каже Луцан.

Читати ще

Читати ще

“Час молитви та стриманості”: яке значення має Петрів піст — пояснення священника з Буковини

Читати ще

Кого обирати у хрещені батьки та скільки їх потрібно: пояснення священника з Буковини

Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]

Новини Буковини | Останні новини Чернівецької області