За інформацією: Суспільне Чернівці.
Мешканці будинку підтриманого проживання «Оселя Садгора». facebook / ПРООН в Україні
У Чернівцях в «Оселі Садгора» люди, які раніше роками жили у психоневрологічних інтернатах, самі готують їжу, прибирають, ходять до лікарів і працюють. У Сокирянах для ветеранів з інвалідністю облаштували транзитні квартири, де можна пожити кілька місяців після лікування чи реабілітації, щоб звикнути до нових умов та навчитися організовувати побут.
Водночас у громадах області розвивають стаціонарний догляд та планують створювати нові місця підтриманого проживання для людей старшого віку і молоді з інвалідністю. Як в області працюють послуги, коли люди після інтернатів чи травм можуть повернути собі самостійність, – читайте у матеріалі Суспільне Чернівці.
Місця підтриманого проживання і транзитні квартири: що це таке і навіщо впроваджують в області
Підтримане проживання, транзитні квартири та стаціонарний догляд розвивають у межах реформи деінституціалізаціїЦе реформа, яка передбачає перехід від утримання людей в інтернатах і закритих установах до системи догляду та підтримки у рідних сім’ях або на рівні територіальних громад. — переходу від догляду за людьми з інвалідністю та старшими людьми в інтернатах до послуг у громадах, йдеться на сайті Мінсоцполітики.
За Стратегією уряду замість проживання в інтернатах громади мають створити для їх підопічних умови для самостійного життя. Це має відбутися до 2034 року й у три етапи.
Наразі триває перший, коли змінюють законодавство та запускають пілотні проєкти. Так у Чернівецькій області діє послуга підтриманого проживання, коли у спеціально облаштованому помешканні може проживати не більше восьми людей і організовувати свій простір, а також транзитні квартири, де можна проживати тимчасово й адаптуватися після травм.
«Самі готують, прибирають і ходять до лікаря»
На базі Чернівецького обласного центру соціально-психологічної допомоги діє місце підтриманого проживання «Оселя Садгора», де нині проживає восьмеро людей. Наразі це максимальна кількість для будинку. Троє з мешканців – переселенців, дехто по 20-50 років жив у психоневрологічних інтернатах, а хтось мав ризик туди потрапити. Натомість їм запропонували перейти до «Оселі». Тут вони вчаться бути самостійнішими, а працівники допомагають їм лише там, де це необхідно.
Наприклад, мешканець Федір працює на хлібокомбінаті, Сергій — сторожем на підміну, а Христина вишиває на замовлення сорочки. Вони самі готують їжу, прибирають, ходять до лікарів та організовують свій побут.
«Ми побачили, що люди можуть значно більше, ніж від них очікували. Якщо людина може сама щось робити, треба створити умови, щоб вона це робила. Не тримати її в закритому закладі, а дати можливість жити більш самостійно», — розповів Суспільному директор центру Анатолій Хомік.
Мешканці будинку підтриманого проживання «Оселя Садгора» – Сергій та Федір. Фото з архіву “Оселя Садгора”
Як мешканці вчаться самостійності
Підтримане проживання передбачає допомогу людині в тому, що вона не може зробити самостійно. Крім цього, йдеться про психологічну та юридичну підтримку, допомогу у фінансовому плануванні.
Спочатку мешканцям надавали готове харчування. Згодом від цього відмовилися, хоча така можливість була. Так хотіли, щоб люди самі планували свої витрати та вирішували, що їм потрібно купити.
За словами Хоміка, спочатку мешканці готували та прибирали разом, а згодом почали розподіляти побутові справи між собою. На території центру облаштована теплиця, де вони вирощують овочі. Крім цього, мають можливість займатися в компʼютерному класі. За словами директора, зміни помітні і в повсякденному житті. Люди самостійно відвідують лікарів, ходять на екскурсії та спілкуються поза межами будинку.
Мешканці будинку підтриманого проживання «Оселя Садгора». Фото з архіву “Оселя Садгора”
«Гроші ходять за людиною»
За словами Хоміка, з нововведень — модель «гроші ходять за людиною», яка наразі діє тільки для переселенців. Так гроші зараховують на картку, й наприкінці місяця людина самостійно розраховується за послугу. Завдяки цьому має можливість самостійно обирати – залишатися в «Оселі Садгора» чи отримувати послугу в іншій установі чи регіоні.
«Торік держава компенсувала за таку послугу 9 945 гривень 75 копійок. Ці гроші отримували троє переселенців, бо це стосується лише цієї категорії. Зараз сума зросла», — каже Хомік.
Мешканка будинку підтриманого проживання «Оселя Садгора» Катерина порається у теплиці. facebook / ПРООН в Україні
Як облаштували «Оселю Садгора»
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«Оселю Садгора» облаштували понад півтора року тому в одному з корпусів колишнього дитячого протитуберкульозного санаторію. Зробили це за майже 5,5 мільйона гривень. Роботи фінансували з обласного бюджету та міжнародні партнери.
Площа приміщення — орієнтовно 300 квадратних метрів, й воно є доступним для маломобільних людей. Тут є чотири житлові кімнати, де люди живуть по двоє. Також є окрема кухня, кімнати соціалізації та групової роботи, де з мешканцями працюють фахівці.
Загалом «Оселя Садгора» – одне з місць в області, де підтримане проживання впроваджують, зокрема, як альтернативу інтернатам. Також на Буковині пілотують втілення цієї послуги для людей з ментальними порушеннямиЦе відбувається у межах проєкту ПРООН «EU4Recovery»..
Контакти центру у Чернівецькій громаді: +38 (066) 366-63-81; місто Чернівці, вулиця Івана Підкови, 11.
Одна з кімнат у будинку підтриманого проживання «Оселя Садгора». Чернівецька обласна військова адміністрація
Як працюють транзитні квартири для людей з інвалідністю у Сокирянах
У Сокирянах діють дві транзитні квартириТранзитні квартири призначені для тимчасового проживання та адаптації, зокрема після лікування, реабілітації чи травми. Тут людина може спробувати організувати свій побут у пристосованому просторі перед поверненням додому. на базі Центру надання соціальних послуг. Вони призначені насамперед для ветеранів з інвалідністю, але скористатися ними можуть й люди, інвалідність яких не пов’язана з війною. Наразі туди заселяється ветеран, який проходить реабілітацію після ампутації, розповіла у коментарі Суспільному директорка Центру надання соцпослуг Ірина Ісар.
За її словами, транзитні квартири — не притулок і не постійне житло, а перехідний простір, де людині допомагають адаптуватися до самостійного життя. За понад півтора року роботи там проживали четверо людей.
«Людина може мати і гроші, і житло, але якщо вона після війни пересіла в крісло колісне, а вдома нічого для цього не пристосовано, вона ще не знає, як це має бути. Тут вона може спробувати пожити в таких умовах. Це точка, де можна передихнути, оговтатися, щоб потім повернутися до звичного життя», — розповіла Ірина Ісар.
За словами директорки, зазвичай люди живуть у квартирах орієнтовно два-три місяці. Водночас там надають можливість проживання на пів року.
«У когось на часі лікування, у когось — фізична реабілітація. Людина може спокійно тут пожити, коли їй не треба далеко їздити чи ходити. А всі необхідні послуги у нас поруч — через дорогу від квартир», — розповідає директорка.
Мешканці можуть звертатися до психолога, отримувати юридичну допомогу, проходити масаж і фізіопроцедури. Працівники центру також допомагають з адміністративними питаннями та документами. За квартирами закріплений соцпрацівник, який може допомогти придбати продукти, прибрати та вирішити побутові питання.
Центр також має соціальне таксі, яким можуть перевозити людей на кріслах колісних.
Як облаштували квартири
Квартири облаштували у приміщенні колишнього стаціонарного відділення лікарні, й вони – доступні для людей з інвалідністю.
На облаштування двох квартир спрямували 500 тисяч гривень з бюджету Сокирянської громади та 464,6 тисячі гривень з обласного бюджету. ПРООНПрограма розвитку ООН — це представництво глобальної мережі агентства ООН з питань розвитку. Серед напрямків — допомога урядові й громадам подолати наслідки війни, розвивати інфраструктуру та зміцнювати соціальну згуртованість, створювати інклюзивне середовище. в Україні допомогла придбати меблі та побутову техніку й облаштувати приміщення.
Звернутися щодо проживання у транзитній квартирі можна до Центру соцслужб у Сокирянській громаді. Для людини це проживання є безплатним, хоча сама послуга має визначену вартість. Наприклад, Центр також надає підтримане проживання мешканцям Вашковецької громади — тоді громада відшкодовувала вартість послуги за свого мешканця.
Контакти центру у Сокирянській громаді: +38 (096) 943-95-46; місто Сокиряни, вулиця Центральна, 1.
Як контролюють умови підтриманого проживання
Якість надання послуги контролює обласне управління Національної соціальної сервісної служби. Робить це кожні пів року.
«Ми приїжджаємо і дивимося, в якому стані приміщення. Чи відповідає воно вимогам доступності та безбар’єрності, скільки людей там проживає. Спілкуємося з мешканцями й перевіряємо, чи всі умови дотримані», — розповів у коментарі Суспільному начальник управління Іларій Мінтянський.
Одна з кімнат у будинку підтриманого проживання «Оселя Садгора». Чернівецька обласна військова адміністрація
За словами Мінтянського, на Буковині також працюють заклади стаціонарного догляду за людьми, які потребують постійної допомоги у повсякденних потребах. Зокрема, такі є у Чудеї, де живуть двоє людей, та у Романківцях, де проживають троє переселенців.
«Фінансування цієї соцпослуги може підтримати роботу колишніх територіальних центрів соцобслуговування, які нині підпорядковуються громадам, бо їхнє фінансування невелике. Коли громада отримує гроші за людей, які там проживають і отримують послугу, це дає можливість краще утримувати цей заклад».
Водночас під час перевірки закладу в Чудеї фахівці, зокрема, звернули увагу на відсутність укриття та проблеми з безбар’єрністю, каже Мінтянський.
Загалом держава компенсує установам, які надають послуги підтриманого проживання, до 10 тисяч гривень на людину на місяць. Для стаціонарного догляду сума становить орієнтовно 16,6 тисячі гривень.
Що планують втілити в області далі
Підтримане проживання молоді у Вижницькій громаді
У Вижницькій громаді планують запровадити підтримане проживанняГО «Соціальна синергія» відібрала громади для втілення підтриманого проживання, куди увійшла Вижницька. Від громади приміщення та фахівці, від ЮНІСЕФ – фінансування. для молодих людей з інвалідністю. Для цього хочуть використати одну з квартир у модульному містечку в Чорногузах, розповів у коментарі Суспільному заступник Вижницького міського голови Сергій Колотило.
«Ми планували запустити це поетапно, спочатку з двома-трьома хлопцями. Інклюзивне приміщення для цього є. Але основна проблема зараз — знайти асистентів, які зможуть постійно надавати їм допомогу», — каже Колотило.
Для одного мешканця потрібні два асистенти. Тобто, загалом громаді потрібно щонайменше шестеро таких працівників, щоб організувати роботу. Йдеться не про спеціалізований медичний догляд. Асистент має допомагати людині в повсякденному житті — зокрема з приготуванням їжі, покупками, побутом та іншими справами, які вона не може виконувати самостійно.
Незаселені приміщення у модульному містечку в Чорногузах. Суспільне Чернівці
За словами Колотила, потенційним працівникам пропонують орієнтовно 15 тисяч гривень оплати. Водночас каже, знайти людей складно.
«Тут відповідальність велика. Це не просто прийти на роботу — цим треба жити, тому що людина буде поруч постійно і потребуватиме допомоги в різних речах. Тому ми переживаємо, чи знайдемо достатньо людей, які захочуть і зможуть це робити», — пояснює заступник міського голови.
У вересні на сесії Вижницької міської ради планують розглянути питання, щоб послуга підтриманого проживання була у статутах комунальних підприємств.
Скільки коштуватиме утримання одного мешканця для громади, наразі невідомо. Якщо послуга запрацює, її планують зробити довготривалою.
«Ми розуміємо, що це молоді хлопці і це не на кілька місяців. Проєкт може завершитися, а потреба в підтримці залишиться. Тому для нас важливо вже зараз розуміти, хто буде працювати з людьми і як це фінансуватиметься надалі», — говорить Колотило.
Наразі конкретної дати запуску послуги у громаді не називають.
Підтримане проживання для людей старшого віку у Чернівцях
Наступного року в Чернівецькому обласному центрі соціально-психологічної допомоги планують створити ще одне відділення підтриманого проживання — для людей старшого віку, розповів Суспільному Анатолій Хомік.
Також послуги потребують понад 70 людей старшого віку, які живуть в іншому приміщенні центру. Для нового відділення планують відремонтувати приміщення, яке нині не використовують. Там мають облаштувати доступні для маломобільних людей кухню, душові та туалети.
«Ми хочемо якомога довше берегти ресурс людини, щоб вона залишалася дієздатною і могла сама про себе подбати. Кошторису наразі немає. Проєкт плануємо реалізовувати завдяки співфінансуванню: орієнтовно 70% мали б надати донори», — каже Хомік.
Читати ще
Читати ще
«Перед цим кілька місяців жили в лікарні»: для переселенців з інвалідністю облаштували житло у Чернівцях
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
