Обміління річок на Івано-Франківщині є наслідком зміни клімату, а востаннє подібну посуху в регіоні фіксували 70 років тому. Наразі водність Дністра поблизу Галича впала до 12%, а рівень його вод знизився до рекордних 74 сантиметрів.
Наслідки маловоддя відчули зокрема в Олешанській громаді. Зі слів голови Богдана Двояка, зі зниженням рівня Дністра впав рівень води у криницях, тому місцеві змушені економити питну воду.
Більше про наслідки обміління Дністра і його приток та як державна та місцева влади можуть розв’язати цю проблему — у матеріалі Суспільного.
«Дністер так не мілів, і криниці не міліли»
Михайло Бринський мешкає у селі Долина Олешанської громади.
«Вранці, переступаючи поріг свого будинку, я одразу бачу Дністер, бо щось приємне хочеш побачити, тож дивишся на ці краєвиди. І за своїх 50 з копійками я такого Дністра не пам’ятаю. Такого, щоб упав до такого мінімального рівня. І це не тільки я — цього навіть і старожили не пам’ятають. За цей рік вода вже відступила від пагорба, і все заростає травою», — розповідає Михайло Бринський.
Річка Дністер в селі Долина, Івано-Франківщина, вересень 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
За його словами, зміління Дністра відчувають і місцеві жителі.
«Вулиця Січових стрільців протяжністю 4,5 кілометра пролягає вздовж Дністра. На вулиці викопані в людей криниці. І вода в наших криницях тримається на рівні Дністра. В Дністрі, до прикладу, упала вода на 10 сантиметрів, так само і в криниці», — пояснює Михайло Бринський.
Вода у колодязі Марії Роговик почала зникати від середини літа. До цього, каже жінка, її рівень сягав орієнтовно півтора метра.
«Вода — на дні, глибина — 16 метрів. Ми дуже економимо воду. Наприклад, якщо треба попрати, машинка працювати не буде. Тому треба носити воду з ріки і прати. Це дуже “неінтересно”. Тримаємо воду тільки для приготування їжі, щоб щось помити. А так воду не використовуємо. Ходимо до сусідів, де є трошки води», — розповідає Марія Роговик.
Марія Роговик. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
У селі Долина Олешанської громади є три громадські криниці, де люди набирають воду. Проте, зі слів старости Марії Бортник, вода в них теж почала міліти. До цього року проблем з водопостачанням не було.
«Дністер так не мілів, і криниці не міліли. А цьогоріч посуха далася взнаки. Дощів випало мало. Дністер живиться від маленьких річок, від маленьких потічків, а вони також обміліли, попересихало багато джерел», — говорить Марія Бортник.
Через Олешанську громаду Дністер протікає на протяжності приблизно 55 кілометрів, каже сільський голова Богдан Двояк. З його слів, за понад 20 років рівень річки впав щонайменше на метр.
«Рівень так званих підшкірних вод, з яких більшість наших жителів користуються водою, впав майже на 2 метри. Тому ситуація є десь загрозливою з рівнем води», — розповідає Богдан Двояк.
З його слів, частину сіл Олешанської громади забезпечили водопостачанням.
«Що стосується Олеші, то ми це зробили в 2011 році — забезпечили водопостачанням. Село Озеряни — централізоване водопостачання, села Підвербці, Петрів, Сокирчин централізоване. Можна сказати, половина сіл має централізоване водопостачання. Решта користуються криницями», — говорить голова Олешанської громади Богдан Двояк.
«Маловоддя почалося не сьогодні і не вчора»
Процес обміління річок на Прикарпатті не раптове явище одного сухого літа з аномально високими показниками температури повітря, а наслідок тривалої кліматичної тенденції останніх п’яти років, каже начальниця відділу гідрометзабезпечення Івано-Франківського обласного центру гідрометеорології Тетяна Атаманюк.
З її слів, наразі водність Дністра у Галичі становить 12% від місячної норми. Одна з його приток, річка Луква, має 1% від водності. Також низьку водність мають такі притоки Дністра: Лімниця та Сукель — 18%, Бистриця Солотвинська — 14%, Ворона — 9%. Повністю пересохла річка Стебник.
Річка Бистриця Солотвинська в Івано-Франківську, вересень 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
«Маловоддя почалося не сьогодні і не вчора. Малосніжні зими, доволі серйозний дефіцит опадів у весняно-літні та осінні періоди. Антропогенний фактор. Тобто ми використовуємо, ми беремо, але ми не економимо і ми не ставимося економно до цих водних ресурсів. Нам потрібно задуматися над економією води і над акумуляцією водних ресурсів. Акумулювати — збирати дощові води», — говорить Тетяна Атаманюк.
Спостережник гідрологічного поста у Галичі Володимир Микула каже, що не пам’ятає, аби рівень Дністра падав настільки низько.
«Приблизно у 2004-2005 роках рівень Дністра був 84 чи 86 сантиметрів. Це на моїй пам’яті, поки я тут працюю. На сьогодні рівень складає 74 сантиметри. Вважайте, що це вже переходить ті межі, які в нас були раніше зафіксовані, а до цього ми не готові, чесно кажучи, от до такого рівня», — каже Володимир Микула.
Річка Луква біля села Залуква, Івано-Франківщина, вересень 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
За словами Тетяни Атаманюк, востаннє така посуха на Прикарпатті була зафіксована у 1954 та 1956 роках. При цьому короткочасні літні зливи не здатні розв’язати проблему. Наприклад, у серпні на посту Тисмениця, що біля річки Ворона, випало 250% від місячної норми. Проте через пересушений ґрунт і швидкий поверхневий стік рівень води піднявся лише тимчасово, і водність річки знову впала.
Річка Дністер у Галичі, вересень 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
«Два тижні такого хорошого рясного дощу, але не зливового характеру. Тоді наповняться підземні горизонти, тоді зніметься грунтова посуха, і аж тоді поступово наповняться наші річки», — говорить Тетяна Атаманюк.
Для відновлення водного балансу потрібні системні дії на рівні державних програм та місцевих громад, додає начальник наукового відділу Галицького національного природного парку Василь Маланюк.
«Оці греблі, дамби, мінігідроелектростанції — у Західній Європі відмовляються зараз від цього. А на річках, які були випрямлені, каналізовані, створюються штучні заплави, штучні меандри. Я думаю, що в нас теж можна таке застосовувати», — каже Василь Маланюк.
Також він радить припинити розорювання заплав, зменшити кількість вирубок лісу та збільшити кількість зелених насаджень.
На Івано-Франківщині міліють криниці та свердловини. Зокрема, у селах Більшівцівської громади через затяжну посуху рівень води у водоймах впав щонайменше на 80 сантиметрів, а в деяких колодязях питна вода повністю зникла.
Про це Суспільному розповів голова громади Василь Саноцький. Аби мати у господарствах воду, люди поглиблюють криниці, бурять свердловини, купують питну воду чи набирають її у джерелах. Начальник наукового відділу Галицького національного природного парку Василь Маланюк пояснює, що, окрім глобального потепління, на це вплинула зокрема меліорація у радянський період, засмічення водойм й вирубка лісу.
Як місцеві жителі дають собі раду з дефіцитом води та що необхідно робити для подолання ситуації — у матеріалі Суспільного.
Криниці міліють, джерела пересихають
Жителька села Кінашів Більшівцівської громади Ганна Слюсар каже, що її криниця обміліла настільки, що відро торкається глиняного дна. Тож жінка використовує цю воду тільки для господарства.
Жителька села Кінашів Ганна Слюсар біля своєї криниці. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
«Отак трошечки зачерпну води, а далі — мутна і нема. І то колись дідо жив, тато мій, мама, то казали, що джерело било згори, така вода чиста, зимна, що люди йшли і брали її. Тепер пропала геть чисто, нема нічого», — говорить Ганна Слюсар.
Вона розповідає: коли 15 років тому в криниці почало ставати менше води, на подвір’ї пробили свердловину на 32 метри вглиб.
Подвір’я Ганни Слюсар. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
«Свердловину викопали вгорі, та й та теж пропадає. Бо колись, як була вода, то скоренько набирала відро, а тепер ще відра нема, а вже вмикається насос», — каже Ганна Слюсар.
На подвір’ї Марії Хомин у криниці — сухе дно. В ній вода буває, каже жінка, хіба навесні
. Наразі вона використовує воду зі свердловини, але не завжди і там вона є. Глибина свердловини — 27 метрів.
Жителька села Кінашів Марія Хомин. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
«Минулого року вода у свердловині була. На цей час і в ній вона пропадає. Часом мотор робить, а вода не тече. Але ми чекаємо, коли пройде час, і в обід вже з’яляється вода, ввечері теж є. Так що ми напускаємо воду у відра, щоб була, коли немає її у свердловині. Коли я була ще молодою, то в нас ціле літо через подвір’я текла вода з города. Ціле літо потічок тік, а зараз в криниці нема», — розповідає Марія Хомин.
Жителька села Кінашів Олександра Костів вирішила поглибити криницю на своєму обійсті, хоч і має свердловину.
Жителька села Кінашів Олександра Костів. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
«Поступово кожен рік менше, менше. Цього року навіть відро води не годна набрати. Бетон ми купили і чекаємо майстрів. І свердловина вже так довго закачує, але таке, світла не буде, зима. Ну, а воду треба мати у будь-якому разі», — говорить Олександра Костів.
Жінка пригадує, як 50 років тому навпроти її хати було болото. Вона каже, що це була трясовина, де навіть корів не випасали. Згодом територію осушили — провели меліорацію, викопали канаву для відведення води. Однак нині, за її словами, від неї майже нічого не залишилося.
Криниця Олександри Костів. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
«Ця канава була повна води, а зараз немає жодної краплі. І хоч сніг був, хоч зима була сніжна, але води немає. Все пересохло. Там далі була така криничка — природнє джерело. А зараз воно теж пересохло», — розповідає Олександра Костів.
Місце, де 50 років тому було болото. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Воду набирають з джерела
У селищі Більшівці — центрі громади — є загальне джерело, де люди набирають воду для своїх потреб. Користується ним і місцева жителька Марія Духна. Вона розповідає, що у її криниці рівень води також поступово зменшується.
Джерело у Більшівцях, з якого люди набирають воду. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
«У нас вдома є колодязь природний, і в ньому дуже велика замуленість. Треба чистити криницю. У ній було постійно два кільця. Зараз, напевно, менш як одне. Це, може, наполовину наповнене. І коли більше використовувати, наприклад, для поливу овочів, то вода починає йти з мулом, з піском, і ми вже вичерпуємо брудну воду», — каже Марія Духна.
Як розв’язати проблему
Голова Більшівцівської громади Василь Саноцький говорить, що зараз у громаді активно чистять криниці, поглиблюють їх та бурять свердловини. Посуха, каже посадовець, цього року гірша за торішню.
Голова Більшівцівської громади Василь Саноцький. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
«Є проблема з водою. Майже у всіх населених пунктах частково пропала вода. Є такі обійстя, де сусіди допомагають, привозять воду старшим людям, щоб могли попити, щось зробити. Якщо ситуація буде погіршуватися, значить, будемо підвозити воду пожежною машиною. В нас є дві такі машини», — говорить Василь Саноцький.
Начальник наукового відділу Галицького національного природного парку Василь Маланюк каже, що посуха на Прикарпатті спричинена не тільки глобальним потеплінням. На це також вплинуло випрямлення річок у радянський період, висушування боліт та розорення полів впритул до водойм.
Начальник наукового відділу Галицького національного природного парку Василь Маланюк. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
«Якщо річка, наприклад, випрямлена, вона моментально стікає і не встигає наповнити оці підземні горизонти. Тому тоді і пропадає вода у криницях в людей. Річка, болото якраз і формують оцей підземний запас води. Якщо болото висушити чи озеро якесь глибоке, то, звичайно, тоді й міняється рівень оцих підземних вод», — пояснює Василь Маланюк.
З його слів, аби зменшити наслідки посухи у майбутньому, потрібно відновлювати природні заплави та меандруючі русла річок, не будувати споруд та не розорювати землю ближче ніж 15 метрів від річки, демонтувати гідрологічні споруди, садити дерева і не засмічувати водойми.
Русло річки Луква. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Як повідомила Суспільному начальниця відділу гідрометзабезпечення обласного центру з гідрометеорології Тетяна Атаманюк, упродовж 17-30 вересня на річках басейну Дністра та Прута зберігатиметься режим низької літньо-осінньої межені. Так, рівні води будуть близькими до найнижчих значень за весь багаторічний період спостережень, місцями — нижчими за них. Утримуватиметься низька водність річок, подекуди — нижча за критерій маловоддя, а на окремих річках регіону — заростання русел водною рослинністю, місцями на малих річках — обміління або відсутність стоку.
